 До 70 – річчя з Дня народження
Коли дивишся на цю енергійну, доглянуту жінку, ніколи не здогадаєшся, скільки їй років. І не треба, бо Лілія Борисівна Драпей завжди знаходить спільну мову як з людьми свого віку, так і з молоддю. Тут у нагоді стає педагогічна освіта (після закінчення Київського педінституту 21 рік трудилася завідуючою дитсадочком у Бородянці). Стільки ж років була на посаді інструктора Київського міськкому партії, де, як відомо, потрібно було бути не лише гарним організатором, а й зразком відповідальності і вимогливості, в першу чергу до себе. Ну, а бездоганна зовнішність — це, на думку Лілії Борисівні, те, що не завадить будь-якій жінці.
У Бровари голову Товариства Червоного Хреста Південно-Західної залізниці, почесного залізничника України Лілію Драпей направили, можна сказати, з відповідальною місією — налагодити цю справу в нашому місті та районі. У 2004 році тут фактично не було приміщення, постійних грамотних кадрів, а людей, що потребували допомоги та уваги, аж 800 чоловік! З притаманною їй цілеспрямованістю, Лілія Борисівна почала з «наведення мостів» із владою. Адже тільки тісна співпраця може забезпечити виконання програм «З турботою про кожного» та «Розвиток Броварської міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста України на 2009-2013 роки», які спрямовані на вирішення проблем незахищених громадян, літніх і одиноких ветеранів та інвалідів.
Послідовно, наполегливо, а головне, тактовно ця чуйна і небайдужа, завжди молода душею жінка (до речі, дитина війни, кругла сирота, що виховувалася у дитячому будинку після загибелі батька-фронтовика і смерті мами-військовослужбовця) налагодила гарні стосунки з керівництвом міста та району, радою ветеранів, територіальним центром соціального обслуговування населення, а й з численними спонсорами, котрі допомагають в організації та проведенні благодійних заходів.
Звичайно, опіка семи патронажних сестер та працівників санітарно-побутової бригади червонохрестівців, що займаються виконанням призначень лікарів, пранням білизни пристарілим, що на схилі років залишилися без догляду рідних - неоціненна. Проте ветеранам хочеться уваги і теплого спілкування у колі своїх ровесників, тому й чекають вони улюблених дат — 8 Березня, 9 Травня, Дня людей похилого віку, Міжнародного дня інвалідів та інших, коли їх запрошують до ресторанів «Олімп» чи «Оазис» на святкові зустрічі, концерт і подарунки.
Під час зимових холодів Бровари першими в області стали на вахту по наданню допомоги гарячими обідами з різними стравами , підключивши спонсорів, благодійників. Надавалась медична та гуманітарна допомога.
Як бачимо, є чому повчитися у нашої «Берегині козацького роду» (цією нагородою Лілія Борисівна пишається особливо). До речі праця Лілії Борисівни високо оцінена багатьма нагородами, Грамотами, Подяками, серед них «Знак Пошани ІІІ ступеня», «Знак Пошани ІІ ступеня», «Почесна відзнака» Національного Товариства. Міськрайонна організація є школою передового досвіду по фінансово — економічної діяльності. Проте найвища нагорода — висока повага мешканців Броварщини до організації ЧХ та її голови.
Ми, колеги-червонохрестівці, представники державних структур, спонсори та благодійники бажаємо досвідченому фахівцю, чудовій дружині, матері, бабусі двох дорослих онуків безмежного щастя, миру, благополуччя і подальшого натхнення на добрі справи.
Колектив обласного Товариства ЧХ Київщини |
