Засноване 18 квітня 1918 року Національне Товариство Червоного Хреста України відіграє дедалі помітнішу роль в утвердженні принципів гуманності, захист життя та гідності людини під час збройних конфліктів, стихійного лиха , аварій та катастроф, наданні медичної, соціально – побутової допомоги самим незахищеним верствам населення країни.

          За своєю структурою це унікальна гуманітарна  благодійна організація. Згідно із Указом Президента України від 28 жовтня 1992 р. №548 це єдине в Україні Національне Товариство Червоного Хреста , що діє на території всієї країни, і реалізує такі пріоритетні напрямки діяльності: надання медичної, соціально – побутової, матеріальної та іншої допомоги . Правовий статус  та правові засади його діяльності визначаються Законами України від 8 липня 1999 р „Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні” та від 28 листопада 2002 року – „Про Товариство Червоного Хреста України”

             Робота найстарішої та найчисленнішої громадської організації переплелася із знаковими подіями минулих літ. Перша світова війна, НЄП, Велика вітчизняна війна, Чорнобиль...це далеко неповний перелік спогадів про діяльність Товариства Червоного Хреста України.

           Бурхливою весною 1918 р. Україна, яка боролася за незалежність і демократію, отримала тяжкий
 спадок по царській імперії та першій світовій війні - катастрофічний стан охорони здоров'я, поширення
 епідемій, нестачу ліків, холод, голод, безпритульність дітей. Тоді, з 18 по 20 квітня, у Києві, відбувся,
  з'їзд лікарів і сестер милосердя, які, для дієвої допомоги державі у подоланні епідемій хвороб та голоду,
 створили Український Червоний Хрест. Його організаційний комітет очолив професор медицини М. М. Дітеріхс. 

             Працівники та волонтери Червоного Хреста пройшли громадянську та світові війни, знали, що таке
 голод, руїна, морок епідемій, коловорот репресій, проте завжди залишалися людяними, не відступали від
 основоположних принципів.

  У двадцяті роки під час голоду Товариство організувало сотні безкоштовних їдалень, надало населенню мільйони продовольчих пайків. Перед війною Червоний Хрест України мав у власності 119 медичних, 205 профілактичних і дитячих закладів, четверту частину всіх протитуберкульозних диспансерів, 36 оздоровчих установ, 800 лазень, 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни. Під час Великої Вітчизняної  війни Червоний Хрест  підготував і відправив на фронт понад 100 тис. медсестер і санінструкторів, серед них звичайно були й наші земляки. Подвиг сімнадцяти українських сестер милосердя, учасниць бойових дій відзначено медаллю ім. Флоренс Найтінгейл – вищою нагородою Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Серед них – мешканка Білої Церкви на Київщині, ветеран Товариства Ольга Іванівна Комелєва. У повоєнні роки, чи не найтяжчим випробуванням для червонохрестівців стала Чорнобильська катастрофа. Наші співробітники та волонтери брали участь у розселенні мешканців тридцятикілометрової зони, надавали необхідну медико-соціальну допомогу.  Одна з активних учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – голова Бориспільської районної організації Товариства Віра Герасимчук теж нагороджена медаллю ім. Флоренс Найтінгейл.